РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
архієпископа Львівського і Галицького Філарета
всечесному духовенству, боголюбивому чернецтву і всім вірним чадам Львівської єпархії Української Православної Церкви
Христос рождається! Славіте Його!
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
У цю святу ніч, осіянну благодатним світлом божественної любові, радісно і урочисто ми святкуємо здійснення обітниці Божої про спасіння людства. Син Божий, втілена Любов, вступає у цей світ як Посередник, щоб примирити людей з їхнім Отцем Небесним, відновити союз любові між Творцем та Його творінням.
Народження Спасителя світу – це торжество божественної любові. Постійний рух любові, що відбувається всередині божественного життя Пресвятої Трійці потребував створення всесвіту і людини. І на Предвічній Раді Син Божий, Бог Слово, Яким творився цей світ, з любові до Свого творіння, взявся понести всі наслідки можливого гріхопадіння і врятувати його.
Народження Сина Божого – це одкровення божественної любові. Святий Апостол Іоанн говорить, що «любов Божа до нас відкрилась у тому, що Бог послав у світ Єдинородного Сина Свого, щоб ми жили через нього» (1Іоан. 4, 9).
Народження Іісуса Христа – це милосердя божественної любові. Бо «не ми полюбили Бога, а Він полюбив нас» (1Іоан. 4, 10). Більше того – «Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками» (Рим. 5,8).
Народження Бога у плоті – це тайна божественної любові. З недосяжних досі висот Божества в самісінькі надра людськості сходить Бог. Безплотний набуває плоті, Вічний входить у часові межі, Безмежного вміщають маленькі ясла, зорі світять Тому, хто повісив їх на небі. “У Своїй любові Бог єднається зі Своїм творінням у найтіснішому з усіх можливих союзів, Сам ставши тим, кого Він створив. Бог як людина виконує посередницьке завдання, відкинуте людиною при гріхопадінні. Іісус перекриває безодню між Богом і людиною, бо Він є одночасно і Богом, і людиною”. Звершилась «беззаперечно велика благочестя тайна: Бог явився у плоті» (1Тим.3, 16).
Народження Боголюдини – це перемога божественної любові. Бо сповідуючи Іісуса Христа Богом, що прийшов у плоті, ми можемо «пізнати любов, що має до нас Бог, і увірувати в неї», а тоді через віру Бог благодаттю народиться в серцях наших (див.1Іоан.4, 15-16).
Такого Боговтілення ніколи не було і така подія більше ніколи не повториться в історії людства і всесвіту.
Ми звикли святкувати Різдво Христове з радістю і веселощами як один з найбільш світлих празників у церковному році. Але прославляючи пришестя на землю Спасителя світу, ми маємо завжди пам’ятати, якою ціною стало можливим це спасіння – ціною страждань і смерті втіленого Бога. Ми маємо пам’ятати, що любов Божа – це любов хресна і в цю святу ніч починається хресний шлях Месії. За теплим світлом різдвяної печери здіймається заграва Голгофи, а сама вона стає прообразом тієї, в яку буде покладений знятий з хреста Господь наш Іісус Христос. В іконографії Різдва існує зображення новонародженого Богомладенця не в яслах, а на жертовнику. Тому що любов Божа – це любов жертовна. Вона дає без міри тим кого любить, – нам, грішним людям, – все віддає, навіть саму себе… «Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові…» (Єф. 5,2). Він народився саме для того щоб померти за людей, принести жертву вільно, задля очищення нас з вами від гріхів, для перемоги над смертю, для з’єднання занепалого творіння і живого, люблячого Бога. З любові божественної Христос віддає нам Своє життя, щоб через Його смерть і Воскресіння ми могли стати причасниками життя вічного.
Іісус «прийшов до людей як посланець Отця Свого Небесного, … Який має батьківську любов до людей і бажає через Нього, Свого …Сина, всиновити всіх людей за їх вірою і свобідною волею та ввести їх в Своє безсмертне Царство Небесне». (свят. Миколай Сербський) Від нас потрібен лише власний крок назустріч Богу – возлюбити Його і відкрити серце для сприйняття дарованої Ним божественної любові. Саме ця співпраця, синергія з Богом, є запорукою всиновлення та умовою того, що ми станемо дітьми Божими. Станемо братами і сестрами за людськістю Христу, рідними втіленому Богу за благодаттю Духом Святим, що Його Він дав нам. Тому Різдво Христове – це свобода любові божественної і любові людської.
В нашому суєтному світі і швидкоплинному часі найбільше чого бракує людині – це саме любові. Люди шукають її всюди, не можуть насититися жодними сурогатами і часто не розуміють, що шукаючи любов, насправді шукають Бога. Бо лише Він є джерелом істинної любові, тої, що дає сенс існуванню на землі і відкриває двері до раю на небі.
«Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені, – закликає нас св. апостол Павло, – і живіть у любові» (Єф. 5,1-2). «Якщо так полюбив нас Бог, то і ми повинні любити один одного» а «якщо ми любимо один одного, то Бог у нас перебуває…» (1 Іоан. 4, 11-12) – свідчить апостол Іоанн. Де любов – там завжди жертва. Тому наслідуючи Христа, «будемо любити не словом, чи язиком, а ділом і правдою» (1Іоан. 3, 18), нехтуючи власними потребами, станемо жертвувати ближньому своє життя, свій час, свої статки. Станемо творити діла любові – допомагати потребуючим, нести мир і злагоду, на зло відповідати не злом, а молитвою. Намагатимемось любити хоча б своїх рідних так, як Христос любив всіх. І власним життям проповідувати і свідчити, що наш Бог є Богом любові. Запалимо в своїх серцях вогники цієї божественної любові, щоб світити у тьмі світу цього тим, хто шукає Світло. Щоб вони йшли на цей вогонь кажучи про нас: «це дійсно учні Христові, бо дивіться, яка між ними любов!» (Див. Іоан. 13, 35).
Улюблені у Христі брати і сестри! Вітаю усіх вас із великим, світлим празником Різдва Христового, а також із Новоліттям та з Хрещенням Господнім! Святкуймо в ці благословенні дні народження Спасителя з вдячністю і благоговінням, бо новонароджене Богонемовля принесло нам у дарунок любові від Бога-Отця вічне блаженне життя у Царстві Його! Амінь.
З ласки Божої, смиренний
+ Філарет,
архієпископ Львівський і Галицький
Різдво Христове
2017/2018 року Божого
м. Львів
